«КЕРАМЕЙЯ» СУМИ – МЕРЕЖА ЕНЕРГОЕФЕКТИВНОСТІ ВИРОБНИКІВ БУДМАТЕРІАЛІВ. GIZ & ВСЕУКРАЇНСЬКА СПІЛКА ВИРОБНИКІВ БУДМАТЕРІАЛІВ

«КЕРАМЕЙЯ» СУМИ – МЕРЕЖА ЕНЕРГОЕФЕКТИВНОСТІ ВИРОБНИКІВ БУДМАТЕРІАЛІВ.  GIZ & ВСЕУКРАЇНСЬКА СПІЛКА ВИРОБНИКІВ БУДМАТЕРІАЛІВ

Лідери галузі – лідери в усьому!

GIZ (проект уряду Німеччини), управління енергоефективністю – можемо!

Успіхи і ноу-хау – будь-кому – учасникам Спілки, конкурентам і німецьким наставникам!

Так самодостатньо і демонстративно звітувала «Керамейя», так було раніше і на «Бетон Комплексі», так згодом буде і на «Слобожанській Будівельній Кераміці».

Генеральний директор ТОВ «Керамейя» Іван Федорович Телющенко переконав – добро і зло на підприємстві йдуть від начальника: взимку 2007 року його команда ввійшла на руїни (результати тодішніх реформ), і уже через рік – випалено цеглу власного виробництва.

Цеглу експортують і в Німеччину, і в Данію, і в Чехію, і в Казахстан. Та внутрішнього споживання обмаль. Є райони і області України, де будівництво завмерло. Іван Федорович – горизонт роздумів, патріотично акцентував, що Україна сьогодні – найбідніша країна Європи:

  • Таких бар’єрів для організації та ведення бізнесу немає ні в одній країні Європи;
  • По складності підключення до електромереж – ми на останньому місті в світі;
  • Ми набрали держаних боргів на декілька поколінь, які в більшості своїй брали, що б було що вкрасти;
  • Ми другі в світі по боргових зобов’язаннях перед МВФ і 10-ті перед світовим банком;
  • У нас 1 місце в Європі по загиблих на наших дорогах і 110 місце в світі по тривалості життя;
  • У нас 1 місце по кількості податків і зборів.

Та закликав об’єднуватись проти відчаю та зневіри, підтримувати товаровиробника, без якого не буде держави.

Суми дійсно далеко, а здаються ще далі, бо наші дороги в шрамах та в тумані.

А тут заступник головного інженера ТОВ «Керамейя» Анатолій Леонідович Савченко: «Мудра людина не робить усі помилки сама – вона дає шанс також іншим (В. Черчиль)», – як вступ до енергоефективних технологій:

  1. Деревина, під час горіння, вивільняє не більше газу, ніж було поглинуто під час її зростання.
  2. Випал цегли – пелети з деревини, з соняшника в пил і на заміщення газу.
  3. В сировину, глину – вигораючі добавки – пориста цегла з нижчим коефіцієнтом теплопровідності.
  4. Зола, скоп, сільськогосподарські відходи – знову в цеглу.
  5. Автоматизований котлоагрегат – спалюється будь-яке сипуче паливо з вологістю до 55%.
  6. Підсушка інертних матеріалів, підігрів води для побутових потреб та отримання пари – як утилізація тепла, яке втрачалось.
  7. Моніторинг енерговитрат.

І це все в теорії та практиці.

Сумщина, звідки такий злет думки? І отримав підтвердження «родоводу».

А ще інженер теплоенергетик, експерт з енергозбереження «Центр ресурсоефективного та чистого виробництва» Віталій Круковський змістовно доповів про приклади рекуперації тепла.

В деталях розібрали і переваги пластинчастих теплообмінників замість трубчатих разом з Інженером-теплоенергетиком ТОВ «НВП» ОПЕКС ЕНЕРГОСИСТЕМИ» Костянтином Єременком.

Представник проекту GIZ Дірк Кьовенер з Німеччини провів настановчу лекцію про прогармне забезпечення Leenize. Все інформаційно і толерантно.

До того ж, провідні виробники цегли в Україні окремо обговорили спад, затухання ринку і можливі спільні дії в рамках спілки.

Політикам – політику, а товаровиробникам – ефективної і натхненної праці!

Будуймо Україну!

 

Президент Всеукраїнської спілки

виробників будматеріалів

Іван Салій