ЩЕ НЕ КРАПКА…
Чергова «кругла» дата, без адміністративної влади..., а друзів і колег, які прийшли зустрітись – збільшилось!
Моя щира вдячність землякам, які доставили коровай з-під ракетного обстрілу в Ічні, Іржавець і Парафіївка – поруч.
Радість зустрічі з мешканцями кімнати в студентському гуртожитку Київського політехнічного інституту.
Давно був Іржавець і студентський гуртожиток, але пам'ять і сердечність стосунків з нами і до сьогодні.
Поділ Древній, Андріївський узвіз, театри і музеї – зберігають пам'ять про нашу спільну роботу і боротьбу за оновлений культурний простір столиці.
Київська міська організація Національної спілки письменників та Національна спілка письменників України – то нові колеги, які прийняли мене в свої ряди, радісно, навіть.
10 років Всеукраїнській спілці виробників будматеріалів – герої нашого часу, успішні промисловці, які продираються через хащі та редути чиновницького свавілля і будують заводи, житло, інфраструктуру. Я тішусь, що вони мені надають шанс служіння Україні, її будівельному комплексу.
Вітання особисте від Віталія Кличка, від депутатів Київради, КМДА та Подільської райдержадміністрації в радість, бо досвід і усі мої книги, та навіть дисертація, були присвячені майбутньому Києва, його столичній місії в Україні і Європі.
Мені дорогі вітання депутатів Верховної Ради І скликання, членів команди Київської державної адміністрації 1992-1993 років, «команди на виріст», тепер би сказали – що молодої. А наша команда із різночинців виросла і в прем'єри, і в міністри та заступників міністра, і в депутатів усіх рівнів.
Мене приємно зворушили вітання автотранспортників, дорожників та метробудівців.
Звичайно, в усіх вершинах влади я працював, набував досвіду і «шишок», не один раз був «у бордюра», та вставав, бо знаходив розуміння і підтримку людей.
Де я не був і чим би не займався, працював самовіддано і натхненно, а звільняли не раз, і «до бордюра» відправляли за усердя і великі досягнення. Ні разу справу не завалював, але завжди є «косарі», які косять вершини, «знімають вершки», та скосити під корінь їм не по силам.
Любі друзі! Ваш час і ваші дарунки для мене є неймовірно цінними, бо щось ми таки з вами зробили, робимо і будемо робити!
Найбільша цінність – це можливість бути з вами, спілкуватися. А далі: Бог і колеги визначать мою долю. Я ж є!
Щиро і сердечно вдячний!
Іван Салій