У Норвегії є будівлі, які виробляють більше енергії, ніж використовують.
У Європейського Союзу є мета зробити всі нові будівлі енергозберігаючими до 2020 року, але в Норвегії вуглецевої нейтральності недостатньо.
Консорціум в Осло, що складається з архітекторів, інженерів, екологів і дизайнерів, створює енергоефективні будівлі в країні з одними з найбільш холодних і темних зим на Землі. «Якщо ви можете зробити це в Норвегії, ви можете зробити це де завгодно», – каже Пітер Бернхард, консультант Asplan Viak, одного з членів альянсу Powerhouse.
Бернхард каже, що Powerhouse почався в 2010 році з питання: чи можливо не тільки усунути вуглецевий слід будівель, але і використовувати їх в якості рішення клімат-кризи? Це була висока мета. За даними Європейської комісії на будівлі припадає 40% енергоспоживання і 36% викидів вуглекислого газу в ЄС.
Але після виконання кількох енергетично позитивних проектів – будівництва нової школи Монтессорі, переобладнання чотирьох невеликих офісних будівель, будівництва декількох будинків і відкриття двох нових офісних будівель – компанія Powerhouse знайшла відповідь на питання 2010 року рішучим «Так».
У 2019 найбільший проект колективу на сьогоднішній день відкриється для громадськості: електростанція Brattørkaia, розташована в центральному норвезькому місті Тронхейм.
Brattørkaia – це восьмиповерховий офісний будинок, який буде виробляти 485 000 кіловат/годин на рік. Для довідки, середній норвезький будинок споживає близько 20 000 кВт/год. електроенергії в рік. (В Сполучених Штатах середньорічна кількість домогосподарств становить 10 399 кВт/год.). Фактично, Братторкая стане міні-електростанцією, яка може постачати електроенергію в державну мережу Норвегії.
Його надлишкова енергія також компенсує енергію, що використовується для виробництва будівельних матеріалів. Це, підкреслює архітектор Snøhetta Джетт Хопп, унікально; переважаючі визначення для енергоефективних будівель не включають втілену енергію матеріалів.
Хопп зазначає, що облік цієї енергії робить процес розробки більш складними. Перероблені матеріали краще всього. Нові матеріали старанно відстежуються. Процес проектування спочатку наповнюється інженерними знаннями. Члени Альянсу працюють разом, щоб переконатися, що кожен вибір дизайну має подвійну мету. «Ніщо не випадково, – каже Хопп. «Ми намагаємося наділити речі безліччю функцій, і це безпосередньо призводить до меншої кількості втіленої енергії, оскільки нам не потрібно подвоювати системи. Це розумне мислення, але вам потрібно знати всі різні рівні інфраструктури, щоб знайти синергію».
Ця пунктуальність очевидна в Powerhouse Kjørbo. Проект реконструкції, що складається з чотирьох коротких офісних будівель в бізнес-парку за межами Осло, був першим, який був завершений колективом. Під час вересневого тижня інновацій в Осло Бернхард з Asplan Viak, чиї офіси розташовані в Кьорбо, детально розповів про один з будинків.
Датчики руху включають і вимикають світло, коли люди пересуваються по будівлі. Внутрішні гвинтові сходи служить вентиляційною шахтою. Сонячні панелі на даху збирають енергію в яскраві дні, енергетичні колодязі зберігають її, а геотермальна енергія компенсує в більш холодні і сірі дні.
Бетонний каркас будівлі був перероблений, а старі зовнішні скляні вікна використовувалися для створення внутрішніх перегородок, які допомагають максимально використовувати денне світло. Додаткові ізоляційні панелі були зроблені зі старих пластикових пляшок. Замість того, щоб використовувати енергоємний метал, японська техніка спалювання деревини під назвою shou sugi ban була використана для чорніння нового фасаду Kjørbo.
За словами Бернхарда, до реконструкції будівля споживала в середньому 250 кВт/год. на квадратний метр. «Це скоротилося на 85%», – додав він. Надлишкова енергія Кьyoрбо використовується для обігріву іншої будівлі і для живлення ближньої водородной автомобільної станції.
За словами Бернхарда, надія полягає в тому, щоб створити енергетично позитивні райони.
Енергозберігаюче будівництво пробудило цікавість в інших країнах, особливо в Німеччині, але воно все ще не мало свого проривного моменту. Хопп інформує, що до теперішнього часу всі запити Powerhouse надходили з Норвегії.
Снохетта і інші учасники Powerhouse працюють над першим в світі енергетично позитивним готелем за Полярним колом. Макет готелю Svart показує будівлю у формі кільця, що виступає над крижаною водою, всього в декількох кроках від льодовика Свартісен.
У Тронхеймі дизайн ще не закінченої Brattørkaia показує вражаючу будівлю: дах нахилений для максимального збору сонячної енергії. Циліндричний атріум, що проходить через центр будівлі, пропускає природне світло з двох сторін. Злегка зігнутий фасад, в поєднанні з подвійним склом, вловлює північні вітри і повторно використовує їх для вентиляції, а також зменшує ефект аеродинамічної труби на землі. «Ми дійсно дозволяємо екологічним аспектам управляти дизайном», – каже Хопп.
Прихильність соціальної та екологічної стійкості не є унікальною для Powerhouse. Норвегія цілком і повністю спрямована на скорочення викидів вуглекислого газу по всій країні, з кінцевою метою – повністю позбутися вуглецевих транспортних викидів. За ці зусилля Осло було обрано європейською зеленою столицею 2019 року.
Хопп каже, що Snøhetta включила в свою роботу право на пересування – можливість вільно входити в будівлю в якості члена широкої громадськості. «Ми вважаємо, що архітектура є одним з найбільш важливих культурних проявів нашого часу і що вона також надає соціальний вплив», – говорить вона.
«Коли у вас щедра будівля, яке також може включати в себе суспільство, вона змінює ваше сприйняття міст і навколишнього середовища навколо вас – як для вас, так і для багатьох. Це має велике значення».
CityLab для www.theatlantic.com
