Штрихи до сьогодення будівельної галузі країни – в сьогоднішній розмові з президентом Всеукраїнської спілки виробників будівельних матеріалів, яку очолює Іван Салій. Інформаційним приводом до бесіди є такий факт – у Києві відбулася міжнародна будівельна виставка InterBuildExpo, під час якої похвалилися здобутками більше п’ятисот підприємств, в тому числі з 12 країн.
– Увагу суспільства як торік, так і з початку 2019-го було прикуто до низки знакових подій, я би назвав їх вікопомними: це і вручення Томосу, і запровадження воєнного стану, і боротьба з корупцією, і передвиборча кампанія, – розповідає Іван Миколайович. – Звичайно, вони вплинули на громадську думку, активізували її. Але у цьому подієвому вирі дещо випадає тема будівництва. Якщо, наприклад, узяти житлове будівництво за 2018 рік, то тільки у чотирьох-п’яти областях бачимо плюс. Сьогодні вже закінчується березень, чому ж не чуємо аналітичних висновків про причини цього спаду? Хто розмірковував над цим? Ми ж чуємо і бачимо, що в обласних центрах відбуваються різні наради з управлінцями, чиновниками, активом регіону. Мені дивно, що навіть Київ здав житла стільки, що не до оплесків – 75 % порівняно з 2017. Чим пишаємося? Отож і думається, що бурхлива громадська діяльність не заряджає на позитив у житловому будівництві, не сприяє до пошуків шляхів зростання у галузі.
– А які ж міста, на вашу думку, показують приклад?
– Нещодавно я побував у відрядженні в Харкові. В місті, області (якщо плюсувати цифри) – 152 відсотки зростання обсягів житлового будівництва, порівняно до попереднього . Але ж 83 відсотки – в Харкові, 6 – в Харківському районі. А про який розвиток можна говорити у Зачепилівському районі, де побудовано житла обсягом… 170 квадратних метрів?! Це ж одна хата на район! Хтось із урядовців усвідомлює, що відбувається в будівельній галузі? А є ще Краснокутський район – там 83 квадратних метри житла здано. Водночас з різних трибун часто наголошують: треба дбати про добробут українців, житлову перспективу, енергозбереження… Але ж слова повинні бути підкріплені реальними справами. Тому треба постійно привертати увагу до будівництва. До речі, в Харкові не припиняють будівництво метро. Там на дорогах немає латок, жодної ями ми не «спіймали» на вулицях міста. В центральних районах міста немає жодної «розвалюхи».
«Galeco» і «Stalex» – учасники Всеукраїнської спілки виробників будматеріалів. Праворуч – генеральний директор «Galeco» Кшиштоф Сімінські. В центрі – директор з маркетингу «Stalex» Володимир Мельник
– Натомість у країні багато хто звик всі мінуси списувати на затяжну економічну кризу.
– Майже 30 років долаємо труднощі. Ну, не можна ж так. Дещо про сьогодення. Мене здивувало, що на київських базарах (вони розгортаються на певних вулицях у певні дні) вже не продають мед в трилітрових слоїках. Його розфасовують тільки в півлітрові і майонезні баночки. Підійшовши до знайомого земляка, який торгує цим продуктом, поцікавився, чому так. «Це свідчить про рівень добробуту наших людей», – почув. Спостерігав я і за м’ясними ятками: продавці гучно закликають,пропонуючи добру свинину, яловичину. Але майже ніхто не купує. Тим часом люди метушаться біля інших яток – беруть моркву, бурячки, зелень, тобто дрібноту. Народ збіднів, немає грошей. Тупцювання на місці – не вихід з кризи.
Потрібно робити ставку на пріоритетну галузь. Тому наголошую: будівництво – це драйвер, можливість дати людям нові робочі місця, ось звідси й починається добробут кожного.
Нагадаю, як свого часу Рузвельт виводив Америку з кризи. Там побудували 77 тисяч мостів, 122 тисячі громадських споруд. (До слова, а у Києві один міст на Шулявці «втомився», його зупинили, розпочали ремонт. І пишаємося… Та у нас мають будуватися десятки таких об’єктів!) Той ;е Рузвельт говорив: людям потрібні не подачки (сьогодні у нас перед виборами спостерігаємо щось на кшталт цього), а робота. Невже в Україні цього не можуть запропонувати? Є ж великі можливості, є потреба будувати! Водночас спостерігаємо тривожну картину – люди усе ще виїжджають з України (із них 42 відсотки – будівельники). Багато хто їде до Польщі. Там обіцяють зарплату 500 або тисячу євро. Тисячу євро (і більше) будівельник і в Україні заробить, якщо не лінивий і має фах. Бо уже галузь відреагувала на трудову міграцію.
«Глас Трьош» виготовляє якісні склопакети для енергоефективних вікон в Україні
Я постійно наголошую: будівельна галузь потребує більшої уваги. В січні (здавалося б, несприятливий місяць для економічного розвитку) Вінниця «дала» 118 відсотків зростання порівняно до аналогічного періоду 2017-го, Волинь – 136, Дніпро – майже 150, Одеса – 170 (незважаючи на зусилля Генпрокурора Юрія Луценка зупинити будівництво в Одесі, влаштувавши перевірки будмайданчиків). В Києві – 78 відсотків (і це дивно, бо ж сюди, до столиці йдуть інвестиції). Тобто проблем накопичується чимало, потрібно концентрувати зусилля на тому, щоб галузь працювала на повну і відчувала максимальне сприяння.
Ми бачимо колосальну потребу в будівництві, велику ініціативу людей. Єдине, що влада повинна організовувати ці процеси, бути ефективною у цих справах. А ефективності нема.
Іван Салій і генеральний директор «Kwin Swig» Денис Андросов
Ось пишаємося зростанням ВВП аж на 3,3 відсотка. Урядовці задоволені цим, але ж обсяг валового внутрішнього продукту в будівництві (у підсумку до відповідного періоду 2018-го) – 2,3 відсотка. Замість 10 відсотків! Зрештою, не знаю у яких галузях є зростання: приміром, сільське господарство,добувна промисловість, переробна – мінус, роздрібна торгівля, охорона здоров’я – також мінус. А де плюс? Постачання газу і електроенергії. Запитується: це і є валовий продукт? Чим вищі тарифи, тим більше валового продукту? Це ж неправильно! Ми ж втрачаємо конкурентоздатність нашої продукції. Бо деякі цукрові, цегляні заводи «не піднімуться» через високу вартість газу. І ще у яких галузях є плюс за статистикою? Освіта, операції з нерухомим майном (але ж це не продукція на експорт!). А ось експорт – мінус.
Іван Салій і керівник компанії «Дайвер ЛТД» Любов Дудник. Підприємство на вітчизняному будівельному ринку – понад два десятиліття, найкращі полімерні матеріали в Україні – заслуга багатьох фахівців фірми
Під час будівельної виставки я розмовляв з вітчизняними виробниками цегли. Вони бідкалися, що, наприклад, «впала» торгівля з Казахстаном (мінус 17 % відсотків). Цьому є низка причин, одна з них – спробуйте нашими вагонами відправити цеглу до Казахстану чи у Європу (взимку вагонів удосталь, а потім їх нема).
– Які будівельні підприємства – учасники Всеукраїнської спілки виробників будматеріалів, були потужно представлені на виставці InterBuildExpo?
– Переважна більшість учасників Спілки бере участь у таких виставках, адже це – і презентація інновацій, і обмін досвідом, і нові контракти… Це, безумовно, Домобудівний комбінат №4 (головою правління є Петро Шилюк, Герой України, президент Будівельної палати України), компанії «Атем», «Агромат», «Євротон», «Глас Трьош», «Слобожанська будівельна кераміка», «НВО Сєвєродонецький склопластик», «Валькірія», «Дайвер», «Kwin Swig», «Galeco», «Stalex».
Представники відомих підприємств «Керамейя» та «Євротон» в рамках виставки провели успішні ділові перемовини зі своїми дилерами.
Керівник заводу «Керамейя» Іван Телющенко (перший праворуч)
Ця виставка показала, що українці хочуть будувати, вони – ініціативні, творчі, працелюбні. Треба їм лише допомогти у цьому, надати повне сприяння, і ми відразу побачимо, як змінюватиметься країна.
Розмову вів Леонід Борисенко
Фото на головній: Іван Салій (перший праворуч) цікавиться конкурентними перевагами продукції підприємства «Слобожанська будівельна кераміка».
